The Second Epistle of Paul to the Corinthians

 

Chapter 1

 

 

1.

 

¶ Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, та брат Тимофій, до Божої Церкви в Коринті, з усіма святими в цілій Ахаї,

    
 
 

2.

 

благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

    
 
 

3.

 

¶ Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої,

    
 
 

4.

 

що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.

    
 
 

5.

 

Бо поскільки намножуються в нас терпіння Христові, так через Христа й потішення наше намножується.

    
 
 

6.

 

Бо як терпимо скорботи, то на вашу потіху й спасіння; коли потішаємось, то на вашу потіху в терпінні тих самих страждань, які терпимо й ми.

    
 
 

7.

 

¶ А наша надія певна про вас, бо ми знаємо, що ви спільники як у терпіннях, так само і в потісі.

    
 
 

8.

 

Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорботу, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були ми обтяжені, так що ми не надіялися навіть жити.

    
 
 

9.

 

Та самі ми в собі мали присуд на смерть, щоб нам не покладати надії на себе, а на Бога, що воскрешує мертвих,

    
 
 

10.

 

що від смерти такої нас визволив і визволяє, і на Нього й покладаємося, що й ще визволить Він,

    
 
 

11.

 

як поможете разом і ви молитвою за нас, щоб за дар ласки, що нам виявлений багатьма, багато-хто дяку складали за нас.

    
 
 

12.

 

¶ Бо це нам хвала, свідчення нашого сумління, що в святості й чистості Божій, не в тілесній мудрості, але в Божій благодаті жили ми на світі, особливо ж у вас.

    
 
 

13.

 

Бо іншого вам ми не пишемо, тільки те, що читаєте та розумієте, а сподіваюсь, що ви й до кінця зрозумієте,

    
 
 

14.

 

як частинно нас ви й зрозуміли, що ми вам похвала, як і ви нам, у день Господа нашого Ісуса.

    
 
 

15.

 

¶ І з певністю цією хотів я давніше прибути до вас, щоб мали ви благодать удруге,

    
 
 

16.

 

і через вас перейти в Македонію, а з Македонії знову прибути до вас, а ви щоб в Юдею мене відпровадили.

    
 
 

17.

 

Маючи задум такий, чи я чинив легковажно? Чи те, що задумую, за тілом задумую, щоб було в мене і Так, так, і Ні, ні?

    
 
 

18.

 

Але вірний Бог, що наше слово до вас не було Так і Ні.

    
 
 

19.

 

Бо Син Божий Ісус Христос, що ми Його вам проповідували, я й Силуан, і Тимофій, не був Так і Ні, але в Нім було Так.

    
 
 

20.

 

Скільки бо Божих обітниць, то в Ньому Так, і в Ньому Амінь, Богові на славу через нас.

    
 
 

21.

 

А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намастив, то Бог,

    
 
 

22.

 

Який і назнаменував нас, і в наші серця дав завдаток Духа.

    
 
 

23.

 

А я кличу Бога на свідка на душу мою, що я, щадячи вас, не прийшов у Коринт дотепер,

    
 
 

24.

 

не тому, ніби ми беремо владу над вашою вірою, але вашої радости помічники ми, бо ви встояли вірою!

    
 
 

2nd Corinthians 2

 

 

 

 

 
 
HTMLBible Software - by johnhurt.com