Ukrainian Bible

 

The Epistle of Paul to the Romans

 

Chapter 9

 

 

1.

 

¶ Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,

    
 
 

2.

 

що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого!

    
 
 

3.

 

Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;

    
 
 

4.

 

вони ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці,

    
 
 

5.

 

що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь.

    
 
 

6.

 

¶ Не так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,

    
 
 

7.

 

і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі.

    
 
 

8.

 

Цебто, не тілесні діти то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння.

    
 
 

9.

 

А слово обітниці таке: На той час прийду, і буде син у Сари.

    
 
 

10.

 

І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака,

    
 
 

11.

 

бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні

    
 
 

12.

 

не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому,

    
 
 

13.

 

як і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів.

    
 
 

14.

 

¶ Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні!

    
 
 

15.

 

Бо Він каже Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись.

    
 
 

16.

 

Отож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.

    
 
 

17.

 

Бо Писання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення.

    
 
 

18.

 

Отож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує.

    
 
 

19.

 

А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його?

    
 
 

20.

 

Отже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так?

    
 
 

21.

 

Чи ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть?

    
 
 

22.

 

Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль,

    
 
 

23.

 

і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу,

    
 
 

24.

 

на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.

    
 
 

25.

 

¶ Як і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою,

    
 
 

26.

 

і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого!

    
 
 

27.

 

А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться,

    
 
 

28.

 

бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі!

    
 
 

29.

 

І як Ісая віщував: Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри!

    
 
 

30.

 

¶ Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,

    
 
 

31.

 

а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.

    
 
 

32.

 

Чому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання,

    
 
 

33.

 

як написано: Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!

    
 
 

Romans 10

 

 

 

 

 
 
HTMLBible Software - by johnhurt.com