Ukrainian Bible

 

The Acts of the Apostles

 

Chapter 9

 

 

1.

 

¶ А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,

    
 
 

2.

 

попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й привести до Єрусалиму.

    
 
 

3.

 

А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його,

    
 
 

4.

 

а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?

    
 
 

5.

 

А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!

    
 
 

6.

 

А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!

    
 
 

7.

 

А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.

    
 
 

8.

 

Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив... І за руку його повели й привели до Дамаску.

    
 
 

9.

 

І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив.

    
 
 

10.

 

¶ А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: Ананію! А він відказав: Ось я, Господи!

    
 
 

11.

 

Господь же до нього: Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться,

    
 
 

12.

 

і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий...

    
 
 

13.

 

Відповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!

    
 
 

14.

 

І тут має владу від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кличе Ім'я Твоє.

    
 
 

15.

 

І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.

    
 
 

16.

 

Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє.

    
 
 

17.

 

І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!

    
 
 

18.

 

І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став... І, вставши, охристився,

    
 
 

19.

 

і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.

    
 
 

20.

 

І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син,

    
 
 

21.

 

І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім'я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й привести до первосвящеників?

    
 
 

22.

 

А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос.

    
 
 

23.

 

¶ А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,

    
 
 

24.

 

та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його.

    
 
 

25.

 

Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.

    
 
 

26.

 

А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.

    
 
 

27.

 

Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення.

    
 
 

28.

 

І він із ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я Господа.

    
 
 

29.

 

Він також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його.

    
 
 

30.

 

Тому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали.

    
 
 

31.

 

А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.

    
 
 

32.

 

¶ І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що мешкали в Лідді.

    
 
 

33.

 

Знайшов же він там чоловіка одного, на ймення Еней, що на ліжку лежав вісім років, він розслаблений був.

    
 
 

34.

 

І промовив до нього Петро: Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели собі сам! І той зараз устав...

    
 
 

35.

 

І його оглядали усі, хто мешкав у Лідді й Сароні, які навернулися до Господа.

    
 
 

36.

 

¶ А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.

    
 
 

37.

 

І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й поклали в горниці.

    
 
 

38.

 

А що Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох мужів, що благали: Не гайся прибути до нас!

    
 
 

39.

 

І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в горницю. І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була.

    
 
 

40.

 

Петро ж із кімнати всіх випровадив, і, ставши навколішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: Тавіто, вставай! А вона свої очі розплющила, і сіла, уздрівши Петра...

    
 
 

41.

 

Він же руку подав їй, і підвів її, і закликав святих і вдовиць, та й поставив живою її.

    
 
 

42.

 

А це стало відоме по цілій Йоппії, і багато-хто в Господа ввірували.

    
 
 

43.

 

І сталось, що він багато днів пробув у Йоппії, в одного гарбарника Симона.

    
 
 

Acts 10

 

 

 

 

 
 
HTMLBible Software - by johnhurt.com