Ukrainian Bible

 

The Gospel According to Saint Mark

 

Chapter 9

 

 

1.

 

¶ І сказав Він до них: Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі.

    
 
 

2.

 

А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними.

    
 
 

3.

 

І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі!

    
 
 

4.

 

І з'явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.

    
 
 

5.

 

І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі...

    
 
 

6.

 

Бо не знав, що казати, бо були перелякані.

    
 
 

7.

 

Та хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!

    
 
 

8.

 

І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса.

    
 
 

9.

 

А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.

    
 
 

10.

 

І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що то є: воскреснути з мертвих.

    
 
 

11.

 

І вони запитали Його та сказали: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?

    
 
 

12.

 

А Він відказав їм: Тож Ілля, коли прийде попереду, усе приготує. Та як же про Людського Сина написано, що мусить багато Він витерпіти, і буде зневажений?

    
 
 

13.

 

Але вам кажу, що й Ілля був прийшов, та зробили йому, що тільки хотіли, як про нього написано...

    
 
 

14.

 

¶ А коли повернулись до учнів, коло них вони вгледіли безліч народу та книжників, що сперечалися з ними.

    
 
 

15.

 

І негайно ввесь натовп, як побачив Його, сполохнувся із дива, і назустріч побіг, і став вітати Його.

    
 
 

16.

 

І запитався Він їх: Про що сперечаєтесь з ними?

    
 
 

17.

 

І Йому відповів один із натовпу: Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він має.

    
 
 

18.

 

А як він де схопить його, то об землю кидає ним, і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та вони не змогли.

    
 
 

19.

 

А Він їм у відповідь каже: О, роде невірний, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!

    
 
 

20.

 

І до Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною...

    
 
 

21.

 

І Він запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства.

    
 
 

22.

 

І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!

    
 
 

23.

 

Ісус же йому відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе!

    
 
 

24.

 

Зараз батько хлоп'яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи, поможи недовірству моєму!

    
 
 

25.

 

А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: Душе німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!

    
 
 

26.

 

І, закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, аж багато-хто стали казати, що помер він...

    
 
 

27.

 

А Ісус узяв за руку його та й підвів його, і той устав.

    
 
 

28.

 

Коли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: Чому ми не могли його вигнати?

    
 
 

29.

 

А Він їм сказав: Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту.

    
 
 

30.

 

¶ І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.

    
 
 

31.

 

Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня!

    
 
 

32.

 

Вони ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати.

    
 
 

33.

 

І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі?

    
 
 

34.

 

І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший.

    
 
 

35.

 

А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!

    
 
 

36.

 

І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:

    
 
 

37.

 

Коли хто в Ім'я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!

    
 
 

38.

 

Обізвався до нього Іван: Учителю, ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить, що виганяє Ім'ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить.

    
 
 

39.

 

А Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене.

    
 
 

40.

 

Хто бо не супроти нас, той за нас!

    
 
 

41.

 

¶ І коли хто напоїть вас кухлем води в Ім'я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди!

    
 
 

42.

 

Хто ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, та й кинути в море!

    
 
 

43.

 

І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,

    
 
 

44.

 

де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.

    
 
 

45.

 

І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,

    
 
 

46.

 

де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.

    
 
 

47.

 

І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,

    
 
 

48.

 

де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!

    
 
 

49.

 

Бо посолиться кожен огнем, і кожна жертва посолиться сіллю.

    
 
 

50.

 

Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!

    
 
 

Mark 10

 

 

 

 

 
 
HTMLBible Software - by johnhurt.com