Ukrainian Bible

 

The Gospel According to St. Matthew

 

Chapter 21

 

 

1.

 

¶ А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,

    
 
 

2.

 

до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.

    
 
 

3.

 

А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.

    
 
 

4.

 

А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:

    
 
 

5.

 

Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина.

    
 
 

6.

 

А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.

    
 
 

7.

 

Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.

    
 
 

8.

 

І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.

    
 
 

9.

 

А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!

    
 
 

10.

 

А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?

    
 
 

11.

 

А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського!

    
 
 

12.

 

¶ Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів.

    
 
 

13.

 

І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників.

    
 
 

14.

 

І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив.

    
 
 

15.

 

А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися,

    
 
 

16.

 

та й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?

    
 
 

17.

 

І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув.

    
 
 

18.

 

¶ А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.

    
 
 

19.

 

І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фіґове дерево зараз усохло.

    
 
 

20.

 

А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!...

    
 
 

21.

 

Ісус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те!

    
 
 

22.

 

І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите.

    
 
 

23.

 

¶ А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав?

    
 
 

24.

 

Ісус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню.

    
 
 

25.

 

Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?

    
 
 

26.

 

А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка.

    
 
 

27.

 

І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню.

    
 
 

28.

 

¶ А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!

    
 
 

29.

 

А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов.

    
 
 

30.

 

І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов.

    
 
 

31.

 

Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство.

    
 
 

32.

 

Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому.

    
 
 

33.

 

¶ Послухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.

    
 
 

34.

 

Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.

    
 
 

35.

 

Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.

    
 
 

36.

 

Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.

    
 
 

37.

 

Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.

    
 
 

38.

 

Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!

    
 
 

39.

 

І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.

    
 
 

40.

 

Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?

    
 
 

41.

 

Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.

    
 
 

42.

 

Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!

    
 
 

43.

 

Тому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити.

    
 
 

44.

 

І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його.

    
 
 

45.

 

А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить.

    
 
 

46.

 

І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.

    
 
 

Matthew 22

 

 

 

 

 
 
HTMLBible Software - by johnhurt.com