Ukrainian Bible

 

The Gospel According to St. Matthew

 

Chapter 13

 

 

1.

 

¶ Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.

    
 
 

2.

 

І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.

    
 
 

3.

 

І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.

    
 
 

4.

 

І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.

    
 
 

5.

 

Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;

    
 
 

6.

 

а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.

    
 
 

7.

 

А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.

    
 
 

8.

 

Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.

    
 
 

9.

 

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

    
 
 

10.

 

І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?

    
 
 

11.

 

А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.

    
 
 

12.

 

Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

    
 
 

13.

 

Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.

    
 
 

14.

 

І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...

    
 
 

15.

 

Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!

    
 
 

16.

 

Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.

    
 
 

17.

 

Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.

    
 
 

18.

 

Послухайте ж притчу про сіяча.

    
 
 

19.

 

До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.

    
 
 

20.

 

А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;

    
 
 

21.

 

але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.

    
 
 

22.

 

А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.

    
 
 

23.

 

А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.

    
 
 

24.

 

¶ Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.

    
 
 

25.

 

А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.

    
 
 

26.

 

А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.

    
 
 

27.

 

І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?

    
 
 

28.

 

А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?

    
 
 

29.

 

Але він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.

    
 
 

30.

 

Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.

    
 
 

31.

 

Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.

    
 
 

32.

 

Воно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його.

    
 
 

33.

 

Іншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне.

    
 
 

34.

 

Це все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав,

    
 
 

35.

 

щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!

    
 
 

36.

 

Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий.

    
 
 

37.

 

А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,

    
 
 

38.

 

а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;

    
 
 

39.

 

а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.

    
 
 

40.

 

І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.

    
 
 

41.

 

Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,

    
 
 

42.

 

і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

    
 
 

43.

 

Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!

    
 
 

44.

 

¶ Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.

    
 
 

45.

 

Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,

    
 
 

46.

 

а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.

    
 
 

47.

 

Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.

    
 
 

48.

 

Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.

    
 
 

49.

 

Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,

    
 
 

50.

 

і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

    
 
 

51.

 

Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.

    
 
 

52.

 

І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.

    
 
 

53.

 

¶ І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.

    
 
 

54.

 

І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?

    
 
 

55.

 

Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?

    
 
 

56.

 

І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?

    
 
 

57.

 

І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!

    
 
 

58.

 

І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.

    
 
 

Matthew 14

 

 

 

 

 
 
HTMLBible Software - by johnhurt.com