Ukrainian Bible

 

The Gospel According to St. Matthew

 

Chapter 9

 

 

1.

 

¶ І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.

    
 
 

2.

 

І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!

    
 
 

3.

 

І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає.

    
 
 

4.

 

Ісус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?

    
 
 

5.

 

Що легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи?

    
 
 

6.

 

Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож каже Він розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!

    
 
 

7.

 

Той устав і пішов у свій дім.

    
 
 

8.

 

А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку владу!...

    
 
 

9.

 

¶ А коли Ісус звідти проходив, побачив чоловіка, на ймення Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.

    
 
 

10.

 

І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями.

    
 
 

11.

 

Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками?

    
 
 

12.

 

А Він це почув та й сказав: Лікаря не потребують здорові, а слабі!

    
 
 

13.

 

Ідіть же, і навчіться, що то є: Милости хочу, а не жертви. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння.

    
 
 

14.

 

¶ Тоді приступили до Нього Іванові учні та й кажуть: Чому постимо ми й фарисеї, а учні Твої не постять?

    
 
 

15.

 

Ісус же промовив до них: Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть вони.

    
 
 

16.

 

До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збіжиться воно, і дірка стане ще гірша.

    
 
 

17.

 

І не вливають вина молодого в старі бурдюки, а то бурдюки розірвуться, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюків, і одне й друге збережено буде.

    
 
 

18.

 

¶ Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старших, уклонився Йому та й говорить: Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, і вона оживе.

    
 
 

19.

 

І підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також учні Його.

    
 
 

20.

 

І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його.

    
 
 

21.

 

Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю.

    
 
 

22.

 

Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: Будь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе! І одужала жінка з тієї години.

    
 
 

23.

 

А Ісус, як прибув до господи старшого, і вздрів дударів та юрбу голосільників,

    
 
 

24.

 

то сказав: Відійдіть, бо не вмерло дівча, але спить. І насміхалися з Нього.

    
 
 

25.

 

А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчина встала!

    
 
 

26.

 

І вістка про це розійшлася по всій тій країні.

    
 
 

27.

 

¶ Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: Змилуйсь над нами, Сину Давидів!

    
 
 

28.

 

І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце? Говорять до Нього вони: Так, Господи.

    
 
 

29.

 

Тоді Він доторкнувся до їхніх очей і сказав: Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!

    
 
 

30.

 

І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суворо, говорячи: Глядіть, щоб ніхто не довідавсь про це!

    
 
 

31.

 

А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.

    
 
 

32.

 

Коли ж ті виходили, то ось привели до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.

    
 
 

33.

 

І як демон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався народ і казав: Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля!

    
 
 

34.

 

Фарисеї ж казали: Виганяє Він демонів силою князя демонів.

    
 
 

35.

 

¶ І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку.

    
 
 

36.

 

А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха.

    
 
 

37.

 

Тоді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало;

    
 
 

38.

 

тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав.

    
 
 

Matthew 10

 

 

 

 

 
 
HTMLBible Software - by johnhurt.com