| Chapter 11 |
1 | ¶ Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба.
|
2 | ¶ Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість.
|
3 | ¶ Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих їх вигубить.
|
4 | ¶ Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.
|
5 | ¶ Справедливість невинного дорогу йому випростовує, безбожний же падає через безбожність свою.
|
6 | Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захоплені будуть своєю захланністю.
|
7 | ¶ При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної.
|
8 | ¶ Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде.
|
9 | ¶ Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні.
|
10 | ¶ Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає.
|
11 | Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується.
|
12 | ¶ Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.
|
13 | Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.
|
14 | ¶ Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває.
|
15 | ¶ Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний.
|
16 | ¶ Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть.
|
17 | ¶ Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє.
|
18 | ¶ Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє заплату правдиву одержує.
|
19 | ¶ Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається.
|
20 | ¶ Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба.
|
21 | ¶ Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде.
|
22 | ¶ Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму.
|
23 | ¶ Жадання у праведних тільки добро, надія безбожних то гнів.
|
24 | ¶ Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.
|
25 | ¶ Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.
|
26 | ¶ Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову.
|
27 | ¶ Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно.
|
28 | ¶ Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.
|
29 | ¶ Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом.
|
30 | ¶ Плід праведного дерево життя, і мудрий життя набуває.
|
31 | ¶ Коли праведний ось надолужується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
|