Ukrainian Bible

 

The Book of Psalms

 

Chapter 119

 

 

1.

 

¶ Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!

    
 
 

2.

 

Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,

    
 
 

3.

 

і хто кривди не робить, хто ходить путями Його!

    
 
 

4.

 

¶ Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.

    
 
 

5.

 

Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,

    
 
 

6.

 

не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!

    
 
 

7.

 

¶ Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.

    
 
 

8.

 

Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене!

    
 
 

9.

 

¶ Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!

    
 
 

10.

 

¶ Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!

    
 
 

11.

 

¶ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.

    
 
 

12.

 

¶ Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!

    
 
 

13.

 

¶ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.

    
 
 

14.

 

З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим.

    
 
 

15.

 

Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.

    
 
 

16.

 

Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!

    
 
 

17.

 

¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого!

    
 
 

18.

 

¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!

    
 
 

19.

 

¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене!

    
 
 

20.

 

¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу...

    
 
 

21.

 

¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей.

    
 
 

22.

 

¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я!

    
 
 

23.

 

¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє,

    
 
 

24.

 

¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники!

    
 
 

25.

 

¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!

    
 
 

26.

 

¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх!

    
 
 

27.

 

Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму.

    
 
 

28.

 

¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!

    
 
 

29.

 

Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона!

    
 
 

30.

 

¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив.

    
 
 

31.

 

До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене!

    
 
 

32.

 

Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє.

    
 
 

33.

 

¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця!

    
 
 

34.

 

Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його!

    
 
 

35.

 

¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.

    
 
 

36.

 

Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.

    
 
 

37.

 

¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!

    
 
 

38.

 

¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.

    
 
 

39.

 

¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої.

    
 
 

40.

 

¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!

    
 
 

41.

 

¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,

    
 
 

42.

 

і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє!

    
 
 

43.

 

¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!

    
 
 

44.

 

А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!

    
 
 

45.

 

¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.

    
 
 

46.

 

і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому!

    
 
 

47.

 

і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,

    
 
 

48.

 

і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!

    
 
 

49.

 

¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.

    
 
 

50.

 

¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.

    
 
 

51.

 

¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!

    
 
 

52.

 

¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію!

    
 
 

53.

 

¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!

    
 
 

54.

 

¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.

    
 
 

55.

 

¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!

    
 
 

56.

 

Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.

    
 
 

57.

 

¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.

    
 
 

58.

 

¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!

    
 
 

59.

 

¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.

    
 
 

60.

 

Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.

    
 
 

61.

 

¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.

    
 
 

62.

 

¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.

    
 
 

63.

 

¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!

    
 
 

64.

 

¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!

    
 
 

65.

 

¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.

    
 
 

66.

 

Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!

    
 
 

67.

 

¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.

    
 
 

68.

 

¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов!

    
 
 

69.

 

¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.

    
 
 

70.

 

Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.

    
 
 

71.

 

¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!

    
 
 

72.

 

¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.

    
 
 

73.

 

¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!

    
 
 

74.

 

¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!

    
 
 

75.

 

¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.

    
 
 

76.

 

¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.

    
 
 

77.

 

Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя.

    
 
 

78.

 

¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.

    
 
 

79.

 

До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої.

    
 
 

80.

 

¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!

    
 
 

81.

 

¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!

    
 
 

82.

 

За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...

    
 
 

83.

 

¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.

    
 
 

84.

 

¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?

    
 
 

85.

 

¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.

    
 
 

86.

 

Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!

    
 
 

87.

 

Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!

    
 
 

88.

 

¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!

    
 
 

89.

 

¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.

    
 
 

90.

 

З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,

    
 
 

91.

 

усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.

    
 
 

92.

 

¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!

    
 
 

93.

 

¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.

    
 
 

94.

 

¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!

    
 
 

95.

 

¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.

    
 
 

96.

 

¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!

    
 
 

97.

 

¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!

    
 
 

98.

 

¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!

    
 
 

99.

 

Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!

    
 
 

100.

 

Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!

    
 
 

101.

 

¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.

    
 
 

102.

 

¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.

    
 
 

103.

 

¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!

    
 
 

104.

 

Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!

    
 
 

105.

 

¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.

    
 
 

106.

 

¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.

    
 
 

107.

 

¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!

    
 
 

108.

 

¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!

    
 
 

109.

 

¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.

    
 
 

110.

 

Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.

    
 
 

111.

 

¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.

    
 
 

112.

 

Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.

    
 
 

113.

 

¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.

    
 
 

114.

 

¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.

    
 
 

115.

 

¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!

    
 
 

116.

 

¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!

    
 
 

117.

 

Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!

    
 
 

118.

 

¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.

    
 
 

119.

 

Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої.

    
 
 

120.

 

Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!

    
 
 

121.

 

¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.

    
 
 

122.

 

Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.

    
 
 

123.

 

¶ Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.

    
 
 

124.

 

¶ Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!

    
 
 

125.

 

Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!

    
 
 

126.

 

¶ Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.

    
 
 

127.

 

¶ Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.

    
 
 

128.

 

Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!

    
 
 

129.

 

¶ Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.

    
 
 

130.

 

¶ Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.

    
 
 

131.

 

¶ Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.

    
 
 

132.

 

¶ Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє.

    
 
 

133.

 

¶ Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.

    
 
 

134.

 

¶ Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!

    
 
 

135.

 

¶ Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!

    
 
 

136.

 

¶ Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...

    
 
 

137.

 

¶ Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,

    
 
 

138.

 

бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!

    
 
 

139.

 

¶ Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.

    
 
 

140.

 

¶ Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.

    
 
 

141.

 

¶ Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.

    
 
 

142.

 

¶ Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.

    
 
 

143.

 

¶ Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!

    
 
 

144.

 

Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!

    
 
 

145.

 

¶ Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!

    
 
 

146.

 

Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!

    
 
 

147.

 

¶ Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.

    
 
 

148.

 

Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти.

    
 
 

149.

 

¶ Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!

    
 
 

150.

 

¶ Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі,

    
 
 

151.

 

та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість!

    
 
 

152.

 

¶ Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав!

    
 
 

153.

 

¶ Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!

    
 
 

154.

 

Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене!

    
 
 

155.

 

¶ Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.

    
 
 

156.

 

¶ Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!

    
 
 

157.

 

¶ Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь!

    
 
 

158.

 

¶ Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова.

    
 
 

159.

 

¶ Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи!

    
 
 

160.

 

¶ Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки.

    
 
 

161.

 

¶ Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться.

    
 
 

162.

 

¶ Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов.

    
 
 

163.

 

¶ Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого!

    
 
 

164.

 

¶ Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї.

    
 
 

165.

 

¶ Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання.

    
 
 

166.

 

¶ На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую.

    
 
 

167.

 

¶ Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх.

    
 
 

168.

 

Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги!

    
 
 

169.

 

¶ Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!

    
 
 

170.

 

Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь!

    
 
 

171.

 

¶ Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене.

    
 
 

172.

 

¶ Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість.

    
 
 

173.

 

¶ Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.

    
 
 

174.

 

Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя!

    
 
 

175.

 

¶ Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені!

    
 
 

176.

 

¶ Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...

    
 
 

Psalms 120

 

 

 

 

 
 
HTMLBible Software - by johnhurt.com