| Chapter 36 |
1 | ¶ І далі Елігу казав:
|
2 | Почекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще є про Бога слова.
|
3 | Зачну викладати я здалека, і Творцеві своєму віддам справедливість.
|
4 | Бо справді слова мої не неправдиві, я з тобою безвадний в знанні.
|
5 | ¶ Таж Бог сильний, і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця.
|
6 | Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
|
7 | Від праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з царями на троні назавжди, і вони підвищаються.
|
8 | А як тільки вони ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди,
|
9 | то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
|
10 | Відкриває Він ухо їх для остороги, та велить, щоб вернулися від беззаконня.
|
11 | Якщо тільки послухаються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки свої у приємнощах.
|
12 | Коли ж не послухаються, то наскочать на ратище, і покінчать життя без знання.
|
13 | А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
|
14 | У молодості помирає душа їх, а їхня живая поміж блудниками.
|
15 | ¶ Він визволяє убогого з горя його, а в переслідуванні відкриває їм ухо.
|
16 | Також і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б.
|
17 | Та правом безбожного ти переповнений, право ж та суд підпирають людину.
|
18 | Отож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе.
|
19 | Чи в біді допоможе твій зойк та всі зміцнення сили?
|
20 | Не квапся до ночі тієї, коли вирвані будуть народи із місця свого.
|
21 | Стережись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав.
|
22 | Отож, Бог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він?
|
23 | Хто дорогу Його Йому вказувати буде? І хто скаже: Ти кривду зробив?
|
24 | ¶ Пам'ятай, щоб звеличувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
|
25 | що його бачить всяка людина, чоловік приглядається здалека.
|
26 | Отож, Бог великий та недовідомий, і недослідиме число Його літ!
|
27 | Бо стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його,
|
28 | що хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей.
|
29 | Також хто зрозуміє розтягнення хмари, грім намету Його?
|
30 | Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і морську глибінь закриває,
|
31 | бо ними Він судить народи, багато поживи дає.
|
32 | Він тримає в руках Своїх блискавку, і керує її проти цілі.
|
33 | Її гуркіт звіщає про неї, і прихід її відчуває й худоба.
|