Ukrainian Bible

 

The First Book of Moses, Called Genesis

 

Chapter 37

 

 

1.

 

¶ І осівся Яків у Краї мешкання батька свого, в Краї ханаанському.

    
 
 

2.

 

Оце оповість про Якова. Йосип, віку сімнадцяти літ, пас, як юнак, отару з братами своїми, з синами Білги та з синами Зілпи, жінок батька свого. І Йосип доносив недобрі звістки про них до їхнього батька.

    
 
 

3.

 

А Ізраїль любив Йосипа над усіх синів своїх, бо він був у нього сином старости. І він справив йому квітчасте вбрання.

    
 
 

4.

 

І бачили його браття, що їх батько полюбив його над усіх братів його, і зненавиділи його, і не могли говорити з ним спокійно.

    
 
 

5.

 

¶ І снився був Йосипові сон, і він розповів своїм браттям, а вони ще збільшили ненависть до нього.

    
 
 

6.

 

І сказав він до них: Послухайте но про той сон, що снився мені.

    
 
 

7.

 

А ото ми в'яжемо снопи серед поля, і ось мій сніп зачав уставати, та й став. І ось оточують ваші снопи, та й вклоняються снопові моєму.

    
 
 

8.

 

І сказали йому його браття: Чи справді ти будеш царювати над нами, чи теж справді ти будеш панувати над нами? І вони збільшили ненависть до нього через сни його та через слова його.

    
 
 

9.

 

І снився йому ще сон інший, і він оповів його братам своїм, та й сказав: Оце снився мені ще сон, і ось сонце та місяць та одинадцять зір вклоняються мені.

    
 
 

10.

 

І він розповів це батькові своєму та браттям своїм. І докорив йому батько його, та й промовив до нього: Що то за сон, що снився тобі? Чи справді прийдемо ми, я та мати твоя та брати твої, щоб уклонитися тобі до землі?

    
 
 

11.

 

І заздрили йому брати його, а батько його запам'ятав ці слова.

    
 
 

12.

 

¶ І пішли брати його пасти отару свого батька в Сихем.

    
 
 

13.

 

І сказав Ізраїль до Йосипа: Таж брати твої пасуть у Сихемі! Іди ж, і я пошлю тебе до них! А той відказав йому: Ось я!

    
 
 

14.

 

І сказав він до нього: Піди но, побач стан братів твоїх і стан отари, та й дай мені відповідь. І він послав його з долини Хеврону, і той прибув до Сихему.

    
 
 

15.

 

І знайшов його один чоловік, а він ось блукає по полю. І запитав його той чоловік, кажучи: Чого ти шукаєш?

    
 
 

16.

 

А той відказав: Я шукаю братів своїх. Скажи ж мені, де вони випасають?

    
 
 

17.

 

І сказав той чоловік: Вони пішли звідси, бо я чув, як казали вони: Ходімо до Дотаїну. І пішов Йосип за своїми братами, і знайшов їх у Дотаїні.

    
 
 

18.

 

А вони побачили його здалека, і поки він наблизився до них, то змовлялися на нього, щоб убити його.

    
 
 

19.

 

І сказали вони один одному: Ось іде той сновидець!

    
 
 

20.

 

А тепер давайте вбиймо його, і вкиньмо його до однієї з ям, та й скажемо: Дикий звір з'їв його! І побачимо, що буде з його снами.

    
 
 

21.

 

І почув це Рувим, і визволив його з руки їхньої, і сказав: Не губімо душі його!

    
 
 

22.

 

І сказав до них Рувим: Не проливайте крови, киньте його до ями тієї, що в пустині, а руки не кладіть на нього, щоб визволити його з їхньої руки, щоб вернути його до батька його.

    
 
 

23.

 

¶ І сталося, коли прийшов Йосип до братів своїх, то вони стягнули з Йосипа вбрання його, вбрання квітчасте, що на ньому було.

    
 
 

24.

 

І взяли його, та й кинули його до ями, а яма та порожня була, не було в ній води.

    
 
 

25.

 

І сіли вони попоїсти хліба. І звели вони очі свої та й побачили, ось караван ізмаїлітів іде з Ґілеаду, а верблюди їхні несуть пахощі, і бальзам, і ладан, іде він спровадити це до Єгипту.

    
 
 

26.

 

І сказав Юда до своїх братів: Яка користь, що вб'ємо нашого брата, і затаїмо його кров?

    
 
 

27.

 

Давайте продамо його ізмаїльтянам, і рука наша нехай не буде на ньому, бо він брат нам, він наше тіло. І послухалися брати його.

    
 
 

28.

 

І коли проходили мідіяніти, купці, то витягли й підняли Йосипа з ями. І продали Йосипа ізмаїльтянам за двадцять срібняків, а ті повели Йосипа до Єгипту.

    
 
 

29.

 

А Рувим вернувся до ями, аж нема Йосипа в ямі! І розірвав він одежу свою...

    
 
 

30.

 

І вернувся він до братів своїх, та й сказав: Немає хлопця! А я, куди я піду?

    
 
 

31.

 

¶ А вони взяли Йосипове вбрання, і зарізали козла, і вмочили вбрання в кров.

    
 
 

32.

 

І послали вони квітчасте вбрання, і принесли до свого батька, та й сказали: Оце ми знайшли. Пізнай но, чи це вбрання твого сина воно, чи ні?

    
 
 

33.

 

А він пізнав його та й сказав: Вбрання мого сина... Дикий звір його з'їв... Справді розшарпаний Йосип!

    
 
 

34.

 

І роздер Яків одіж свою, і зодягнув веретище на стегна свої, і багато днів справляв жалобу по синові своєму...

    
 
 

35.

 

І зачали всі сини його та всі дочки його потішати його. Але він не міг утішитися, та й сказав: У жалобі зійду я до сина мого до шеолу. І плакав за ним його батько.

    
 
 

36.

 

І мідіяніти продали Йосипа до Єгипту, до Потіфара, царедворця фараонового, начальника царської сторожі.

    
 
 

Genesis 38

 

 

 

 

 
 
HTMLBible Software - by johnhurt.com