Ukrainian Bible

 

The First Book of Moses, Called Genesis

 

Chapter 24

 

 

1.

 

¶ А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім.

    
 
 

2.

 

І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: Поклади свою руку під стегно моє,

    
 
 

3.

 

і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю.

    
 
 

4.

 

Бо ти підеш до краю мого, і до місця мого народження, і візьмеш жінку для сина мого, для Ісака.

    
 
 

5.

 

І сказав раб до нього: Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?

    
 
 

6.

 

І промовив до нього Авраам: Стережися, щоб ти не вернув мого сина туди!

    
 
 

7.

 

Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: Твоїм нащадкам Я дам оцю землю, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого!

    
 
 

8.

 

А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти будеш очищений з цієї присяги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай.

    
 
 

9.

 

І раб поклав свою руку під стегно Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю справу.

    
 
 

10.

 

¶ І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора.

    
 
 

11.

 

І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати,

    
 
 

12.

 

та й промовив: Господи, Боже пана мого Авраама, подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом!

    
 
 

13.

 

Ось я стою над водним джерелом, а дочки мешканців міста виходять воду брати.

    
 
 

14.

 

І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цього пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном.

    
 
 

15.

 

І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек на плечі в неї.

    
 
 

16.

 

А дівчина та вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і наповнила глека свого, та й вийшла.

    
 
 

17.

 

І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: Дай но напитись води з твого глека!

    
 
 

18.

 

А та відказала: Напийся, мій пане! І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, і напоїла його.

    
 
 

19.

 

А коли закінчила поїти його, то сказала: Також для верблюдів твоїх наберу я води, аж поки вони не нап'ються.

    
 
 

20.

 

І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його.

    
 
 

21.

 

А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні?

    
 
 

22.

 

І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, пів шекля вага їй, і два наручні на руки її, на десять шеклів золота вага їм,

    
 
 

23.

 

та й сказав: Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойого є місце для нас ночувати?

    
 
 

24.

 

Вона відказала йому: Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора.

    
 
 

25.

 

І сказала до нього: І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати.

    
 
 

26.

 

І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,

    
 
 

27.

 

та й сказав: Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана.

    
 
 

28.

 

І побігла дівчина, і розповіла в домі своєї матері про цю пригоду.

    
 
 

29.

 

¶ А в Ревеки був брат, на ймення йому Лаван. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела.

    
 
 

30.

 

І сталося, як він побачив сережку та наручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: Отак говорив мені той чоловік, то прибув він до того чоловіка, а той ось стоїть при верблюдах біля джерела,

    
 
 

31.

 

і сказав: Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів.

    
 
 

32.

 

І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.

    
 
 

33.

 

І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: Не буду їсти, аж поки не розкажу своєї справи. А Лаван відказав: Говори!

    
 
 

34.

 

І той став говорити: Я раб Авраамів.

    
 
 

35.

 

А Господь щедро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли.

    
 
 

36.

 

А Сарра, жінка пана мого, бувши старою, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав.

    
 
 

37.

 

І заприсяг мене пан мій, говорячи: Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробуваю в його краю.

    
 
 

38.

 

Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і візьмеш жінку для сина мого.

    
 
 

39.

 

І сказав я до пана свого: Може та жінка не піде за мною?

    
 
 

40.

 

І сказав він до мене: Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого.

    
 
 

41.

 

Тоді будеш очищений ти від закляття мого, як прийдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закляття мого.

    
 
 

42.

 

І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу я!

    
 
 

43.

 

Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу: Дай но мені напитися трохи води з свого глека,

    
 
 

44.

 

вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу я води, то вона та жінка, яку призначив Господь для сина пана мого.

    
 
 

45.

 

І поки скінчив я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене!

    
 
 

46.

 

І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди.

    
 
 

47.

 

А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її.

    
 
 

48.

 

І я нахилився, і вклонився до землі Господеві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою визначеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.

    
 
 

49.

 

А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, то скажіть мені, і я звернуся праворуч або ліворуч.

    
 
 

50.

 

І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: Від Господа вийшла та річ, ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго.

    
 
 

51.

 

Ось перед тобою Ревека, візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був.

    
 
 

52.

 

І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господеві.

    
 
 

53.

 

І вийняв той раб срібний посуд, і посуд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.

    
 
 

54.

 

¶ І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: Відішліть мене до пана мого.

    
 
 

55.

 

І сказав її брат та мати її: Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, потім підеш.

    
 
 

56.

 

І сказав він до них: Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду до пана свого.

    
 
 

57.

 

А вони відказали: Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.

    
 
 

58.

 

І покликали Ревеку, і сказали до неї: Чи ти підеш з оцим чоловіком? А вона відказала: Піду.

    
 
 

59.

 

І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.

    
 
 

60.

 

І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: Ти наша сестра, будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай нащадки твої внаслідують брами твоїх ворогів.

    
 
 

61.

 

І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхала за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшов.

    
 
 

62.

 

¶ А Ісак був вернувся з подорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному.

    
 
 

63.

 

І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, ось верблюди йдуть.

    
 
 

64.

 

І Ревека звела свої очі, та й Ісака побачила, і злізла з верблюда.

    
 
 

65.

 

І сказала вона до раба: Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч? А раб відповів: То мій пан. І вона покривало взяла, та й накрилась.

    
 
 

66.

 

І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.

    
 
 

67.

 

І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.

    
 
 

Genesis 25

 

 

 

 

 
 
HTMLBible Software - by johnhurt.com