| Chapter 2 |
1 | ¶ І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє.
|
2 | І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.
|
3 | І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.
|
4 | ¶ Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю.
|
5 | І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.
|
6 | І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.
|
7 | І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.
|
8 | ¶ І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.
|
9 | І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.
|
10 | І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками.
|
11 | Імення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото.
|
12 | А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.
|
13 | Ім'я ж другої річки Ґіхон, вона оточує ввесь край Етіопії.
|
14 | А ім'я річки третьої Тигр, вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта вона Ефрат.
|
15 | І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.
|
16 | ¶ І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.
|
17 | Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!
|
18 | ¶ І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього.
|
19 | І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому.
|
20 | І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.
|
21 | ¶ І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.
|
22 | І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.
|
23 | І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.
|
24 | Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом.
|
25 | І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.
|