| Chapter 1 |
1 | ¶ Старець улюбленому Гаєві, якого я направду люблю.
|
2 | Улюблений, я молюся, щоб добре велося в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре ведеться душі твоїй.
|
3 | ¶ Бо я дуже зрадів, як прийшли були браття, і засвідчили правду твою, як ти живеш у правді.
|
4 | Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.
|
5 | Улюблений, вірно ти чиниш, як що робиш для братті та для чужинців,
|
6 | вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх випровадиш, як достойно для Бога,
|
7 | бо вийшли вони ради Ймення Його, нічого не взявши від поган.
|
8 | Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробітниками правді.
|
9 | ¶ Я до Церкви писав був, але Діотреф, що любить бути першим у них, нас не приймає.
|
10 | Тому то, коли я прийду, то згадаю про вчинки його, що їх робить, словами лихими обмовляючи нас. І він тим не задовольнюється, а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і вигонить із Церкви.
|
11 | Улюблений, не робися подібним до лихого, а до доброго: доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив.
|
12 | ¶ Про Димитрія свідчили всі й сама правда. І свідчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве.
|
13 | Багато хотів я писати, та не хочу писати до тебе чорнилом та очеретинкою,
|
14 | але маю надію побачити тебе незабаром, і говорити устами до уст. (1-15) Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай друзів пойменно! Амінь.
|