| Chapter 6 |
1 | ¶ Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.
|
2 | Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!
|
3 | А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя,
|
4 | щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
|
5 | ¶ А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!
|
6 | А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
|
7 | А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство.
|
8 | Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!
|
9 | ¶ Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє,
|
10 | нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
|
11 | Хліба нашого насущного дай нам сьогодні.
|
12 | І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.
|
13 | І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.
|
14 | Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець.
|
15 | А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших.
|
16 | ¶ А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!
|
17 | А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий,
|
18 | щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
|
19 | ¶ Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають.
|
20 | Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.
|
21 | Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!
|
22 | Око то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.
|
23 | А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява!
|
24 | Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні.
|
25 | ¶ Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?
|
26 | Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?
|
27 | Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного?
|
28 | І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть.
|
29 | А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.
|
30 | І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
|
31 | Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?
|
32 | Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.
|
33 | Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.
|
34 | Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!
|